Відповідальність за порушення касової дисципліни

Фінансова відповідальність за порушення норм щодо обігу готівки, яку встановлено ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 та адміністративна відповідальність застосовується на підставі ст. 164-2 КУпАПу.

Перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - двократний розмір суми, виявленої понадлімітної готівки за кожний день та адмін штраф від 8 до 15 нмдг (від 136 грн до 255 грн), у разі повторного вчинення протягом року одного і того ж правопорушення від 10 до 20 нмдг (від 170 грн до 340 грн).

Неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - п'ятикратний розмір неоприбуткованої суми та адмін штраф від 8 до 15 нмдг (від 136 грн до 255 грн), у разі повторного вчинення протягом року одного і того ж правопорушення від 10 до 20 нмдг (від 170 грн до 340 грн).

Витрачання готівки з виручки від реалізації та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов'язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин), за наявності податкової заборгованості - штраф у  розмірі здійснених виплат та адмін штраф від 8 до 15 нмдг (від 136 грн до 255 грн), у разі повторного вчинення протягом року одного і того ж правопорушення від 10 до 20 нмдг (від 170 грн до 340 грн).

Перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки та видача готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - 25% виданих під звіт сум та адмін штраф від 8 до 15 нмдг (від 136 грн до 255 грн), у разі повторного вчинення протягом року одного і того ж правопорушення від 10 до 20 нмдг (від 170 грн до 340 грн).

Несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів адмін штраф від 8 до 15 нмдг (від 136 грндо 255 грн),у разі повторного вчинення протягом року одного і того ж правопорушення від 10 до 20 нмдг (від 170 грн до 340 грн)

Здавання виручки торговельними підприємствами всіх форм власності, що здійснюють реалізацію товарів за готівку, з порушенням термінів, установлених правилами розрахунків і ведення касових операцій адмін штраф від 17 до 88 нмдг (від 289 грн до 1796 грн) на осіб, відповідальних за здавання виторгу, у разі повторного вчинення протягом року одного і того ж правопорушення від 43 до 175 нмдг (від 731 грн до 2975 грн) на осіб, відповідальних за здавання виторгу.

ЛИСТ НБУ від 12.06.2018 р. N 50-0007/32326

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 12.06.2018 р. N 50-0007/32326

Щодо заповнення касових ордерів

Національний банк України розглянув лист товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГА ЗАКОН" від 05.05.2018 N 309 про надання роз'яснень окремих вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні та повідомляє таке.

Правління Національного банку України прийняло постанову Правління Національного банку України від 24 травня 2018 року N 54 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", якою внесено зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 N 148 (далі - Положення), яка набрала чинності 01 червня 2018 року.

Стосовно першого питання

Відповідно до пункту 35 розділу III Положення, касові документи після складання касиром звіту та оброблення цього звіту комплектуються в хронологічному порядку, нумеруються, формуються в справи відповідно до номенклатури справ та зберігаються відповідно до законодавства України відповідальною особою, на яку керівником покладено обов'язок щодо їх зберігання.

Бланки прибуткового касового ордеру (типова форма N КО-1) та видаткового касового ордеру (типова форма N КО-2) визначені у додатках до Положення.

Нумерація прибуткових касових ордерів (у реквізиті "Прибутковий касовий ордер N ___ від "___" ____________ 20__ року") може здійснюватися в хронологічному порядку з початку кожного наступного місяця в порядку зростання з номера "1" протягом календарного місяця та закінчуватися в кінці місяця відповідним номером.

Наприклад:

01.03.2018 - N 1, N 2, N 3;

02.03.2018 - N 4, N 5, N 6;

03.03.2018 - N 7;

..............................

30.03.2018 - N 49, N 50, N 51.

02.04.2018 - N 1, N 2, N 3 і т. д.

Аналогічно може здійснюватися і нумерація видаткових касових ордерів (у реквізиті "Номер документа").

У реквізиті "N з/п" прибуткового касового ордеру та видаткового касового ордеру проставляється номер за порядком (скорочено - N з/п) таких ордерів. При цьому зважаючи, що прибутковий та видатковий касові ордери оформляються на кожну операцію з приймання/видачі готівки, у реквізиті "N з/п" проставляється - 1.

Стосовно другого та третього питань

Відповідно до вимог абзацу п'ятого пункту 32 розділу III Положення, реквізити у видатковому ордері "Одержав", "Дата", "Сума", "Підпис одержувача", дані документа, що засвідчує особу отримувача [які заповнюються отримувачем готівки (додаток 3 до цього Положення)] та в прибутковому ордері "Прийнято від" не заповнюються в касових ордерах, які оформляються на загальну суму проведених установою/підприємством касових операцій (видача готівки за видатковими відомостями, електронними платіжними засобами, здавання готівки до банку, отримання готівки з банку за чеком та оприбуткування її в касі). Інші реквізити в касових ордерах та видаткових відомостях є обов'язковими до заповнення.

У разі оформлення видаткового касового ордеру для здавання готівки до банку в реквізиті "Видати" зазначається прізвище, ім'я, по батькові касира або іншого працівника підприємства, відповідального за здавання готівки до банку.

Директор Департаменту грошового обігу Національного банку України

В. П. Зайвенко

У скількох роботодавців можна працювати за сумісництвом

В Управлінні Держпраці Кіровоградської області наголосили: законодавством не обмежується кiлькiсть пiдприємств, установ, органiзацiй, де працiвник може працювати за сумiсництвом. Тому він може працювати на одному, двох або бiльше пiдприємствах.

Роботодавці можуть установити такі обмеження внутрішніми розпорядженнями чи узгодити їх у колективному або в трудовому договорах (так само, як і встановити обов’язок працівників повідомляти про наявність або відсутність інших місць роботи).

Водночас відповідно до п. 2 постанови КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.1993 р. № 245 тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати 4-х годин на день і повного робочого дня — у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не має перевищувати половини місячної норми робочого часу. Проте це обмеження поширюється на працівників державних підприємств, установ й організацій.

Якщо працівник працює лише в роботодавців недержавної форми власності, кількість годин, які він може відпрацювати сумарно, нічим не обмежена.

Одночасного виконання роботи за основним місцем роботи й за сумісництвом бути не може, оскільки сумісництвом вважається робота, що виконується у вільний від основної роботи час.

У разі якщо місць роботи багато, можливий варіант працевлаштування за всіма місцями роботи з неповним робочим днем і неповним робочим тижнем. Так, працівник може працювати за основним місцем роботи неповний робочий час. Наприклад, за основним місцем роботи працівник працює лише в понеділок із 08.00 до 13.00, а на інших місцях роботи за сумісництвом — в інший вільний від основної роботи час. При цьому немає вимоги, щоб за основним місцем роботи працівник працював більше годин, ніж за сумісництвом (сумарно чи за одним із них).


Джерело: www.interbuh.com.ua

За порушення трудового законодавства підприємство може сплатити більше, ніж півтора мільйона гривень

Під час інспекційного відвідування одного із підприємств комунальної сфери Кіровоградської області встановлено порушення вимог статті 97 Кодексу Законів про працю України та статті 6 Закону України «Про оплату праці» відносно 49 працівників. Також порушено ст.34 Закону «Про оплату праці» щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати відносно 49 працівників.

 Крім того, виявлено порушення ч.1 та ч. 2 ст. 115 Кодексу законів про працю, ч.1 ст. 24 Закону «Про оплату праці» щодо строків виплати заробітної плати. Заборгованість виникла вин перед 22 працівниками в сумі 55, 2 тис. грн. за серпень 2017 року по причині збільшення мінімальної заробітної плати, зростання ціни на паливо та мастильні матеріали. Перелічені фактори не були враховані в тариф на вивіз твердих побутових відходів та у кошторис на виконання робіт, що фінансується з місцевого бюджету.

Порушення ст.34 Закону «Про оплату праці» було усунено після інспекційного відвідування шляхом донарахування компенсації та виплати коштів працівникам за червень – серпень 2017 року, однак це не позбавило підприємство накладення штрафної санкції.

Так, штрафна санкція, передбачена абз. 4 част.2 ст 265 Кодексу Законів про працю України за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці становить 10 мінімальних заробітних плат за кожного працівника, щодо якого скоєне порушення.

Штрафна санкція, передбачена абз. 3 част 2 ст 265 Кодексу законів про працю (порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат передбачених законодавством про працю, більш як 1 місяць, виплата ї не в повному обсязі) накладається у трикратному розмірі мінімальної зарплати у сумі 9600 гривень.

На підставі вищезазначених статей вирішено накласти на підприємство штраф на загальну суму 1 577 600 гривень. Згідно з постановою про накладення штрафу, документ, що підтверджує сплату штрафу, необхідно надати Управлінню Держпраці у строк до 30 листопада 2017 року, строк пред’явлення виконавчого документа – 31 січня 2018 року.

За результатами інспекційного відвідування передані матеріали до правоохоронних органів з ознаками кримінального злочину.

Джерело: kirtu.gov.ua

Обчислення середньої заробітної плати в разі відсторонення працівника від роботи за станом здоров’я

Який порядок розрахунку середньої заробітної плати в разі відсторонення працівника від роботи за станом його здоров’я зі збереженням середньої заробітної плати?

Обчислення середньої заробітної плати в разі відсторонення працівника від роботи за станом здоров’я проводиться з урахуванням положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі — Порядок).

За абзацом третім п. 2 Порядку середньомісячна заробітна плата в усіх випадках її збереження, крім оплати днів відпустки або компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки, обчислюється виходячи з виплат за останні два календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.

Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менш як два календарних місяці, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Виплати, які враховуються для обчислення середньої заробітної плати в усіх випадках її збереження, встановлені п. 3 Порядку.

Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадиться множенням середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів за цей період.

Джерело: kirtu.gov.ua

Планові заходи держнагляду у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування проводитимуться не частіше ніж раз на 2 роки

Прийнятим 03.11.2016 Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” № 1726-VII змінено періодичність планових заходів державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання, яку віднесено до високого ступеня ризику, з одного разу на рік до одного разу на 2 роки.

Уряд, у свою чергу, на сьогоднішньому засіданні привів у відповідність до акта вищої юридичної сили акти Кабінету Міністрів України.

Зокрема, внесено зміни до пункту 7 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 29.07.2015 № 528 „Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) органами Пенсійного фонду України”.

Таким чином, планові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб’єктами господарювання з високим ступенем ризику вимог законодавства у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, що реалізуються органами Пенсійного фонду України, проводитимуться з періодичністю не частіше ніж один раз на два роки.

Чи дозволить нульовий статутний капітал засновника зареєструвати платником єдиного податку

Відповідно до п. 291.3 ст. 291 Податкового Кодексу України (далі – ПКУ) юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 «Спрощена система оподаткування обліку та звітності» розділу ХIV ПКУ.

Підпунктом 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ встановлено, що до третьої групи платників єдиного податку належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

Згідно з п. п. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.

Тобто частка засновників у розмірі не менше 75 відсотків статутного капіталу юридичної особи, яка планує обрати спрощену систему оподаткування, повинна належати юридичним особам – платникам єдиного податку.

Якщо сукупність часток засновників юридичної особи у статутному капіталі дорівнює нулю, то вважається, що така сукупність часток складає 100 відсотків.

Юридична особа, у якої статутний фонд дорівнює нулю і яка має одного або декілька засновників – юридичних осіб, що не є платниками єдиного податку, не може застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Відділ організації роботи

Головного управління ДФС у Тернопільській області