Показаны сообщения с ярлыком Звільнення працівника. Показать все сообщения
Показаны сообщения с ярлыком Звільнення працівника. Показать все сообщения

ПОРЯДОК ЗВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ У ЗВ‘ЯЗКУ ІЗ СКОРОЧЕННЯМ ШТАТУ

Фахівцями Управління Держпраці у Кіровоградській області проведено семінар на тему: «Порядок звільнення працівників у зв‘язку із скороченням штату». Про що зазначено на офіційному порталі управління. Пропонуємо Вашій увазі основні тези семінара.

Правові підстави звільнення:
Відповідно до п.1 ст.40 Кодексу законів про працю України (КЗпП) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані роботодавцем, зокрема, у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників.
Таке звільнення відповідно до ч.2 ст.40 КЗпП допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Для проведення скорочення чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці роботодавець зобов`язаний:
1. Обґрунтувати необхідність скорочення штату та звільнення.
2. Скласти і затвердити новий штатний розпис, до якого не заносяться посади, які скорочено.
3. Попередити працівників, посади яких скорочуються, персонально про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці (ст. 49-2 КЗпП).
4. Одночасно з попередженням про звільнення за скороченням штату запропонувати працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно (ст. 49-2 КЗпП).
5. Повідомити державну службу зайнятості про наступне вивільнення працівників із зазначенням їх професій, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці (ст. 49-2 КЗпП).
6. Після закінчення двомісячного попереджувального строку видати наказ про звільнення.
7. В день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку, копію наказу про звільнення з роботи і провести з ним розрахунок у встановлені законом строки (ст.47 КЗпП).
8. На вимогу працівника видати довідку про його роботу на підприємстві із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати (ст.49 КЗпП).
9. В день звільнення виплатити працівникові всі суми, що належать йому від підприємства (заробітну плату, вихідну допомогу в розмірі не менше середнього місячного заробітку, компенсацію за невикористану відпустку). Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, роботодавець повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум (ст.116 КЗпП).

Згода профспілкового органу:
Згідно зі ст.43 КЗпП за загальним правилом звільнення за скороченням штату може бути проведено ЛИШЕ за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Проте, відповідно до ст.43-1 КЗпП звільнення за скороченням штату без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається, зокрема, у випадках:
― незадовільного результату випробування, обумовленого при прийнятті на роботу;
― звільнення з суміщуваної роботи у зв'язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником, а також у зв'язку з обмеженнями на роботу за сумісництвом, передбаченими законодавством;
― поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
― звільнення з підприємства, де немає первинної профспілкової організації;

― звільнення керівника підприємства, його заступників, головного бухгалтера, його заступників.

ЗВІЛЬНЕННЯ З РОБОТИ ЗА ІНІЦІАТИВОЮ ПРАЦІВНИКА В ПЕРІОД ДЕКРЕТНОЇ ВІДПУСТКИ

Фахівці Управління Держпраці у Хмельницькій області на офіційному порталі надали відповідь на питання: «Працівниця знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, відпустка закінчується 10.05.2016, вона хоче звільнитись за власним бажанням без поважних причин не виходячи на роботу. Яка процедура її звільнення і чи можна її звільнити: останнім днем відпустки чи до закінчення відпустки?».
У відповіді зазначено, що звільнення з роботи за ініціативою працівника в період декретної відпустки відбувається також як і звичайне звільнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 КЗпП «розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника» працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Отже, жінці яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку необхідно повідомити свого керівника за два тижні до дати фактичного звільнення.

ВСУ назвал требования к решению профсоюза относительно увольнения

Разъяснено, что следует понимать под «обоснованностью» решения профсоюза об отказе в даче согласия на расторжение трудового договора

ПРАВОВЫЕ ИЗВЕСТИЯ
На заседании Судебной палаты по гражданским делам Верховного Суда Украины 1 июля 2015 года было рассмотрено дело № 6-703цс15 о восстановлении на работе, взыскании среднего заработка за время вынужденного прогула и возмещении морального вреда. ВСУ сформулировал правовую позицию относительно решения профсоюза об отказе в предоставлении согласия на расторжение трудового договора.
Согласно части 7 ст. 43 КЗоТ и части 6 ст. 39 Закона «О профессиональных союзах, их правах и гарантиях деятельности» решение профсоюза о непредоставлении согласия на расторжение трудового договора должно быть обоснованным. В случае, если в решении нет обоснования отказа в согласии на увольнение, работодатель имеет право уволить работника без согласия выборного органа профсоюза.
Суд, рассматривая трудовой спор, должен выяснить, содержит ли решение профсоюзного комитета собственное правовое обоснование такого отказа. И только в случае отсутствия в решении правового обоснования отказа в предоставлении согласия на увольнение работника собственник или уполномоченный им орган имеет право уволить работника без согласия выборного органа первичной профсоюзной организации и такое увольнение является законным при соблюдении других предусмотренных законодательством требований для увольнения.
Относительно значения термина «обоснованности» или «необоснованности» решения профсоюзного комитета, Судебная палата по гражданским делам отметила следующее. В аспекте положений части 7 ст. 43 и части 6 ст. 39 Закона «О профессиональных союзах, их правах и гарантиях деятельности» и с учетом вышеуказанного заключения следует, что поскольку необоснованность решения профсоюзного комитета порождает соответствующее право владельца на увольнение работника, а обоснованность такого решение исключает возникновения такого права, то суд обязан оценивать решение профсоюзного органа на предмет наличия или отсутствия признаков обоснованности.
Учитывая, что в указанных нормах содержание понятия обоснованности решения профсоюзного органа закон не раскрывает, то такая обоснованность должна оцениваться судом исходя из общих принципов права и принципов гражданского судопроизводства (ст. 8 Конституции, ст. 3 ГК, ст.ст. 1, 213 ГПК) и лексического значения (толкования) самого слова «обоснованный», которое означает «быть достаточно, хорошо аргументированным, подтвержденным научно, убедительными доказательствами, доказанным фактам».
Так что решение профсоюзного органа об отказе в даче согласия на расторжение трудового договора должно быть достаточно хорошо аргументированным и содержать ссылки на правовое обоснование незаконности увольнения работника или ссылки на неучет владельцем фактических обстоятельств, при которых расторжение трудового договора с работником является нарушением его законных прав.
Учитывая то, что вывод об обоснованности или необоснованности решения профсоюзного комитета об отказе в даче согласия на увольнение работника может быть сделан судом только после проверки соответствия такого решения нормам трудового законодательства, фактических обстоятельств и оснований увольнения работника, его деловых и профессиональных качеств, то ссылки на отсутствие у суда полномочий осуществлять проверку и давать юридическую оценку решению профсоюзного комитета (которое в соответствии с требованиями ст.ст. 57, 212 ГПК является одним из доказательств по делу и не имеет для суда заранее установленного значения), нельзя признать правильным.

ПРО ДЕЯКІ ПИТАННЯ РОБОТИ ЗА СУМІСНИЦТВОМ

Питання: Звільнившись з основного місця роботи працівник не повідомив про це на підприємстві, де він працює по сумісництву. Через чотири місяці він приніс трудову книжку в якій було зазначено, що він звільнений, ще в грудні 2015 року. Які дії має зробити бухгалтер підприємства, де він працює по сумісництву? Якщо виходить, що з грудня 2015 року він не мав основного місця роботи і чи загрожує це штрафами?

Відповідь: Керівнику підприємства потрібно скласти акт про те, що працівник приніс трудову книжку на підприємство, де він працює по сумісництву, а також відібрати пояснення від працівника з цього приводу та чому він не повідом про звільнення з основного місця роботи керівника ще у грудні 2015 року. Далі працівник пише заяву про переведення його із сумісництва на основне місце роботи, а керівник видає відповідний наказ.

Бухгалтеру підприємства у цьому випадку штрафи не загрожують, оскільки працівник не виконав необхідних дій для завчасного повідомлення керівника підприємства, де він працює по сумісництву, про звільнення з основного місця роботи.